-
1 звук
ч1) sound; муз. toneзвук пострілу — report of a shot, sound of a shot
шиплячий звук (шипіння) — fizzle; ( при смаженні на вогні) sizzle
2) лінгв.трубний звук — blare, blaring sound
шиплячий звук грам. — hiss, hush, sibilant
-
2 металевий
См. также в других словарях:
дзвеніти — ню/, ни/ш, недок. 1) Видавати високий, деренчливий металевий звук. || чим. Утворювати чим небудь такий звук. 2) перен. Звучати дзвінко … Український тлумачний словник
дзвеніти — 1) (видавати / утворювати чим н. високий, протяжний металевий звук), бриніти; дзеленчати, бриньчати, дзинчати (перев. про скло, посуд тощо) Пор. деренчати 2) (про голос, сміх тощо звучати високо, дзвінко), бриніти … Словник синонімів української мови
літера — и, ж. 1) Письмовий знак, що позначає звук або сполучення звуків мови; буква. || іст. Металевий брусочок із випуклим зображенням цього знака, що вживався для друкарського лінотипного набору. 2) У системах обробки інформації – елемент алфавіту;… … Український тлумачний словник
знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… … Український тлумачний словник
тамтам — а, ч. Ударний музичний інструмент – опуклий металевий диск, підвішений до рами або стояка; видає звук, що довго вібрує; різновид гонга … Український тлумачний словник
язик — а/, ч. 1) Рухливий м язовий орган у ротовій порожнині хребетних тварин і людини, який допомагає захоплювати, пережовувати й ковтати їжу, визначає її смакові якості. || Страва, приготовлена з цього органа деяких тварин (перев. коров ячого або… … Український тлумачний словник
дзвінкий — 1) (про звук, голос, сміх тощо який звучить високо, чітко й сильно), дзвенячий, дзвенючий, металевий, голосистий; срібля[и]стий, срібний, кришталевий (мелодійний, чистого звучання) Пор. голосний 1) 2) (який видає чисті, сильні звуки),… … Словник синонімів української мови